шлюб

шлюб
-у, ч.
Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Церковний шлюб.
••

Морганати́чний шлюб книжн. — офіційно не визнаний шлюб особи царського роду з особою нижчого походження, який не давав їхнім дітям прав престолонаступництва.

Бра́ти шлюб — одружуватися.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "шлюб" в других словарях:

  • ШЛЮБ — муж., южн., зап. свадьба, бракосочетание, венчанье. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • Шлюб — гэта каханне, якое папрасілі яшчэ пра што нішто …   Слоўнік Скептыка

  • шлюб — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • шлюб — род. п. а свадьба, женитьба, венчание , зап., южн. (Даль), укр., блр. шлюб из польск. slub – то же, относительно которого см. Брюкнер 531 и сл …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Шлюб — див. Таїнство Шлюбу …   Словник церковно-обрядової термінології

  • шлюб — Союз чоловіка й жінки, що прийняли Таїнство Шлюбу …   Словник церковно-обрядової термінології

  • шлюб — 1) (спільне родинне життя чоловіка й жінки), подружжя, союз; заміжжя (життя одруженої жінки); мезальянс (нерівний); співжиття (на віру, без вінчання й запису); партія (корисливий) 2) (шлюбна церемонія), одруження, вінчання, вінець, розпис …   Словник синонімів української мови

  • брати шлюб — Приймати Таїнство Шлюбу; вінчатися; шлюбуватися …   Словник церковно-обрядової термінології

  • давати шлюб — Здійснювати Таїнство Шлюбу; вінчати; шлюбувати …   Словник церковно-обрядової термінології

  • брати шлюб — Пр. Одружуватись …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»